goblin_books (goblin_books) wrote,
goblin_books
goblin_books

Блєск і ніщета УНР (продовження проте як Петлюра торгував Україною)

Оригинал взят у ivan_911 в Блєск і ніщета УНР (продовження проте як Петлюра торгував Україною)
Польща і УНР проти України.

Пілсудський був в принципі дядько розумний, але жадний і любив славу. Розумний бо розумів, що Дєнікіну уже практично капець, але жадібність штовхала його на подвиги, і скориставшись ослабленням Червоної армії він захотів відтяпати якнайбільше.

Навесні 1919-го від почав рух на схід. Захопив Мінск, ще по мєлочам – але метою Пілсудського була Україна, він марив «Річчю Посполитою». Армія усатого вождя нації складала 700 тисяч штиків і сабель, плюс сильна кавалерія.
Українська територія мала стати буфером між великою Польщею і Росією, сировинним придаток і ринком збуту польських товарів (в принципі те, що ми маємо зараз).

Союзником Пілсудський у цій богоугодній справі бачив, звичайно, Петлюру, який готовий був стати а будь-яку позу заради польської допомоги.

(ліричний відступ - що саме цікаве – з висоти сьогоднішнього погляду таки навіть важко сказати що було б краще, стати сировинним придатком Польщі, чи частиною величезної імперії. Перше було б мабуть більш безболісним хоча і більш принизливим. Інша справа що було б після неминучої німецької агресії, бо і Польща і її сировинний придаток були б безумовно зім’яті).

Європа, насамперед Франція, була в захваті від польської авантюри. Польщі було надано (чи продано? Чи таки надали в надії на майбутній ґешефт після поділу українських територій) багато зброї, броньовики, набої, обмундирування. Можливо Європа таки боялася вторгнення «червоних орд» Леніна і Троцького, і хотіла посилити Польщу щоб зробити буферну зону з неї? Бо Польщі радили не починати війну, боялись що понти Пілсудського виявляться слабшими за енергію і можливості більшовиків. Той шукав допомоги і в Румунії, і в Прибалтиці, але ці шакали відмовили - думаю, чекали хто кого, щоб відкусити що залишиться.

9 грудня відбулася зустріч Петлюри і Пілсудського.
Прийняли Петлюру в Королівському палаці, у Варшаві. Після любарських вибитих шибок розкіш палацу неприємно тиснула. Пілсудський з’явився в розкішному мундирі, в оточенні ад’ютантів. Петлюра встав, прикриваючи лівою рукою залатану дірку на потяганому френчі.

«Dzień dobry» - сказав Пілсудський Петлюрі.
«Dzień dobry» - відповів ввічливий Петлюра Пілсудському.
«Jak Wasze Zdrowie?» - і улесливо посміхнувся.
«Przystąpimy do sprawy. Nie ma czasu na zbędne rozmowy» холодно промовив діловий Пілсудський.
«Ok» - погодився поліглот Петлюра і почав напружено слухати.
«Dopomagam Wam bezinteresowną. Tylko z miłości do Ukrainy.»
«Dziękuje»
«Rekomenduję Wam takie zagospodarowanie państwowej władzy»
«Dziękuje» - Петлюра дістав блокнотик і почав занотовувати.
«Was widzę przewodniczącym UNR»
«Dziękuje»
«Ministrem rolnictwa będzie Polak…»
«Dziękuje»
«…który nie dopuszczalnie rekwizycji polskich majątków, socjalizacji ziemi Polaków w UNR»
«Dziękuje»
«mój Sejm Wam nie ufa, uważają że wy szachraj»
«Dziękuje» - подякував Петлюра за комплімент.
«Lecz mi podobacie się»
«Marzę o buforowym, marionetkowym ukraińskim państwie, które będzie pomagało Polsce w obronie od Rosji» - відверто сказав Пілсудський, бачачи що Симон Васильович ніц не розуміє.
«Do widzenia, było przyjemnie porozmawiać z rozumnym człowiekiem»
«Dziękuje. Nawzajem»

Пілсудський вимагав від Леніна повернути кордони 1772 р. Ленін був проти.
В лютому 1920 року в Бресті вишикувалась перша українська девізія в складі польської армії. Девізія готувалася їхати на фронт під Бердичів. На зимньому сонечку побліскували французькі металеві ґудзики, руки стискали англійські рушниці, з польської казни було видано аванс. Друга, не менш брава українська дивізія, «залізна» - формувалася в Кеменець-Подольському.

Польські війська займали всю Галичину, майже всю Волинь, пів-Подолії…

Петлюра не мав ані квадратного сантиметру землі і жодного незалежного від Польщі формування.
22 квітня 1920, в день народження В.І. Ульянова (Леніна) було підписано договір між Польщею і УНР згідно якого Польща визнає Директорію УНР, очільника Петлюру, і «тимчасову владу України». Знаючи характер і амбіції Пілсудського це все було таки тимчасово.

Від України вимагалася непорушність польських володінь на території УНР.

До складу Польщі відходять Галичина і західна Волинь, 162 тисячі квадратних кілометрів, 11 мільйонів населення, з яких 7 мільйонів були українцями.

Пілсудський відстоював кордони УРН лише на правому березі, Петлюра хотів Харківщину, Одещину і Донбас.
Пілсудський плюнув, і вирішив «допомагати» Петлюрі лише до кордонів Речі Посполитої, 1772 року, далі – шо хочете то і робіть. Ну і ясно, більше йому не потрібно було. Це все свідчило лише про майбутню анексію українських земель.

Далі був похід на Київ.
Tags: понравилось
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo goblin_books may 21, 2018 17:05 67
Buy for 20 tokens
Тут недавно сериал "Топор" критиковали. Дескать сделали из честного колхозника дурилку дворянскую. Так вам же ясно написали "по мотивам реальных событий". То есть события были, а герои и мотивы вполне себе законный авторский вымысел. Художник так видит. Точнее ему так требуют.…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 8 comments